- відсторонити
- —————————————————————————————відсторони́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відсторонити — див. відстороняти … Український тлумачний словник
відштовхувати — відштовхнути 1) (штовхаючи, різким рухом віддаляти кого / що н.), відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути, відтручувати, відтрутити, відсторонювати, відсторонити 2) (неґативним ставленням до кого н. віддаляти від себе), віддаляти, віддалити,… … Словник синонімів української мови
відринути — не, док. 1) неперех. Відступити, відійти від чого небудь; зійти, стекти з чогось. 2) перех., заст. Відсторонити кого небудь, відкинути щось … Український тлумачний словник
відсторонений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсторонити … Український тлумачний словник
відсторонення — я, с., рідко. 1) Дія за знач. відсторонити 2) і відсторонитися. 2) Байдуже ставлення до кого , чого небудь, індиферентність … Український тлумачний словник
віддаляти — віддалювати, віддалити (переміщати на певну віддаль від кого / чого н.), відстороняти, відсторонювати, відсторонити; відпихати, відіпхнути (пхаючи); розводити, розвести (одне від одного) … Словник синонімів української мови
усувати — I = усунути 1) (що доводити до зникнення, припиняти існування), ліквідувати, зліквідувати, викреслювати, викреслити 2) (кого так / інакше позбавлятися когось), позбуватися, позбутися, відстороняти, відсторонювати, відсторонити, у[в]бивати,… … Словник синонімів української мови